26.08.1999

Друга Російсько-Чеченська війна

Путін, щоби підняти і утвердити свій авторитет, відразу розпочинає своє керівництво Росією з кривавої сторінки – другої Російсько-Чеченської війни.

Фактично, у період 1996—1999 років Чечня була незалежною від Росії. Проте в країні наростали економічні та політичні негаразди, пов'язані з наслідками війни та післявоєнної кризи.

В республіці діяло багато непідконтрольних уряду воєнізованих формувань. Одне з таких в серпні 1999 розпочинає бойові дії на території Дагестану. Виступ придушують, але російське командування використовує його як привід для вторгнення і розпочинає другу військову кампанію проти Ічкерії, яка стане не менш кривавою ніж перша.

Численні російські політичні кола, особливо військові, висловлююють невдоволення результатами Хасав'юртських угод, вважаючи, що «чеченську проблему» не вирішено, а тільки відкладено. Висуваються небезпідставні побоювання, що Чечня послужить прикладом для інших національних автономій та народів, які історично були приєднані до Росії силоміць. Російське політичне керівництво і, перш за все, Володимир Путін, основою передвиборчої кампанії якого стала «контртерористична операція» в Чечні, виправдовує дії військових – як виконавців злочинів, так і керівників угрупування.

«Операція» триває 10 років.

Для відновлення "конституційного порядку" російське командування застосовувє тактику "випаленої землі", знищуючи не тільки укріплені позиції чеченських повстанців, а й населені пункти, історичні та релігійні пам'ятки чеченського народу, особливо у передгірській та гірській місцевості Ічкерії.

Дії російських підрозділів у Чечні викликають дедалі більше неприйняття з боку світової спільноти. СІНА і Європейський Союз піддають жорсткій критиці політику Росії у Чечні, звинувачують Москву в недотриманні міжнародних прав та висловлюються за політичний шлях урегулювання кризи.

Як і в попередні роки, Росією прокочується хвиля терористичних актів. У серпні 2000 р. лунає вибух у переході під Пушкінською площею в Москві, внаслідок якого гине 8 осіб і близько 200 поранені. Хоча організаторів не знаходять, суспільство звинувачує чеченських терористів. У жовтні 2002 р. стається трагедія у театральному центрі на Дубровці, де відбувається вистава "Норд-Ост". Влада не йде на поступки терористам і під час операції гине понад 100 осіб. 1 вересня 2004 р. чеченські терористи захоплюють школу в Беслані, де від їхніх рук та під час штурму урядовими військами гине понад 300 осіб.

Успіхом для федеральних військ стає вбивство найбільш впливових польових командирів чеченців – А.Масхадова і Ш.Басаєва. Це дає можливість досягнути відносної стабілізації ситуації на Північному Кавказі.

У 2007 р., за поданням Путіна, президентом Чеченської республіки обирають Р. Кадирова - сина муфтія А. Кадирова, загиблого у 2004 р. від рук бойовиків. Лояльне до Москви керівництво республіки спрямовує зусилля на боротьбу із залишками ісламських бойовиків і відновлення республіки, користуючись щедрими вливаннями з федерального бюджету.

Результат: перемога Російської Федерації, розірвання Хасав'юртовських угод (щодо визначення статусу Чеченської Республіки Ічкерії), оголошення Чеченської Республіки Ічкерія терористичною організацією та її знищення силами ЗС РФ.